Не гояться рани Майдану.

Не гояться рани Майдану.

Вже котрий рік, вони все кровоточать.

Ті, хто розстрілював Небесну сотню,

Кожному вже й з нас, ножі, у спину точать.

 

А хлопці в Архангела, у Михаїла,

На захисті Неньки вже стоять.

Лиш їм Господь змінив рани на крила.

Хто на землі, в живих — вони весь час болять.

 Хлопці з Небес, за нами споглядають.

На образах гранітних – дивимось на них.

Вони Небесна сотня – Герої із Майдану.

Для нас живих – всі в образах святих.

 

Вони своє життя в муках віддавали,

Щоб ми навіки вільними були.

На захист Неньки, вони стали щитами,

Й щоб ми, в нерівний час, могли взяти мечі.

 

Дивлюсь на них. Душа кровоточить.

Не правда — час не гоїть рани.

Та вірю, що й граніт замироточить,

Коли розірвемо ми орди кайдани…

 

На сході знову наших хлопців кров ллється.

Поставити б крапку у столітній цій війні.

Молюсь і вірю, що нам доля посміхнеться,

А поки в Небо знову йдуть сини.

 

Та прийде час. Граніт замироточить.