А ВІН БУВ ІЗ НАШИХ ІЗ ДРЕВЛЯН

 

В дни, когда все устои уродские
Превращались под силою в прах,
В Риме жили евреи Высоцкие,
Неизвестные в высших кругах.

В. С. Висоцкий

 А ВІН БУВ ІЗ НАШИХ ІЗ ДРЕВЛЯН

А він був із наших, із древлян. 
З Житомира чарівна Дебора.
Семена в Києві родила 
А він нам 
На світ дунув, відомого актора.
 
А він був із наших із древлян.
 
Жив у Москві радянський, гудив строй.
І у перервах грав на Таганці.
За весь сарказм свій і за талант.
В піснях дякував своїй Деборі бабці.
 
За те що він із наших із древлян.
 
Такий вселена відіграла номер.
Хтось сказав що всі шляхи ведуть у Рим.
То чиста правда. 
Але тільки через наш Житомир.
 
Бо він був із наших із древлян.
 
З Житомирською горілкою, тією  що бруньках.
За неї чистіше може бути лише правда.
Скажемо тост. Піднімемо стакан.
За пам'ять великого барда.
 
А він був із наших із древлян.