Пуд солі вже з’їли...

 

Пуд солі вже з’їли
Та не пізнали,
Й до цього часу
Ми один одного,
Хоч розпізнав я тебе
З першим ковточком кави.
 
І пізнаю ще досі.
Ковток за ковточком,
Горнятко за горнятком.
І щоразу вона чимось
Та й відрізняється.
 
Ще не разу її не було з
Твоїх рук поганої.
Єдино що пізнав в тобі.
Найсмачніша кава у світі.
Лиш в моєї коханої.
 
Сьогодні хочу з часником
І без цукру.
Щоб серце прагнуло волі.
Не забудь покласти туди,
Ще щіпочку солі.
 
Хоч пуд солі з тобою ми з'їли.
Та не випили.