ЗАДУМАВСЯ…

Задумався.  Холодний в чашці чай.
Дзвінок. У слухавці чарівний голос мами:
- Синку, ти на гостину приїжджай.
Візьми дітей, я скучила за вами.
 
Щодня,  я чую голос ваш,
Але вас всіх так  хочеться обняти.
Невже, я такий черствий, як Кайдаш.
І я прозрів. Так от що таке мати.
 
Ми часто кудись біжимо
Й до тих хто дав життя
Зайти ми не встигаємо.
Багатство все земне то марнота.
За матерів своїх, дружин і діточок.
Нічого ціннішого в житті не маємо.