Повернення того, що пішов в осінь.

Золоте листя,
Шарудить під ногами.
По алеї йду,
Нікуди, я не спішу.
Все дивлюсь зорепад.
Жаль, не всі його бачать.
На небі хмари,
Показати його не спішать.
Золоте листя,
Шарудить під ногами.
Вітер, хльоскає,
Прямо в лице,
Ні, нема
Ворожнечі між нами,
Просто додому,
Повернути, він хоче мене.
Я, пішов, у листопад.
Не багатьом я відкриюсь.
Налюбуюсь й повернусь.
Не турбуйте мене.
Я, пішов, у листопад.
В осені, я розчинився.
Весь промок і про зяб,
По алеї йдучи.
Нехай, там вдалині,
Десь, багаття іскриться.
Та в цьому житі
Я знаю одне -
Біля чужого багаття,
Грітися, не годиться.
Лише, домашній камін,
Обігріє мене.
Повертаюсь додому,
Осінню, насолодився.
Хай вогонь у каміні
Моїм, не догора.
Хай багаття всіх ближніх
Ще довго іскриться.
І ніколи не гасне
На небі зоря.
 
P.S. Кажуть, коли на небі падають зірки,
То треба загадати бажання.
  І воно обов'язково здійсниться.
Нехай Ваші бажання не залежать від зірок.
І нехай вони обов'язково здійсняться.
                18.11.2008 рік.