СТОЇТЬ МОГИЛКА У КВІТАХ ВСЯ.

 

На згадку про друга В’ячеслава.
 
Стоїть могилка у квітах вся.
Наче калина в лузі.
Славко, поглянь,
До тебе пройшли друзі.
     
Біль в серці, не зарадити нічим.
Твоя ненька вся в сльозах ридає.
Та смерть в нас така міць.
Вона і юних забирає.

До тебе всі сюди прийшли.
Мороз усіх скребе по шкірі.
Коли смерть прийшла до нього.
Куди дивився ти наш Боже?
 
За брата ти був мені.
З дитинства з тобою ми дружили.
Всю радість, горе та журбу.
Завжди порівно ділили.
Славко, приходь у мої сни.
Навчай не брехати, не лицемірити.
Навчай мене тільки добру.
Навчай мене у Бога вірити.
     
Прийде час і ти прийдеш.
Прийдеш, щоб душу мою забрати.
І з цим змирюся напевно я.
Перед Богом кожен повинен предстати.
Тільки прошу не підганяй.
Мене схрещувати руки.
Дай часу, щоб мені пройти.
Через всі радості та муки.
     
Дай часу в волю пожити.
Щоб всі свої діла налагодити.
Щоб марним не було життя.
І на землі свій слід залишити.
     
          1998 рік.