Пані, я дарую вірші,
А іноді, рози.
В мене ж вганяються шипи,
Від повсякчасної прози.
Чим більше людина любить,
Тим більше й страждає.
Адже даючи людям світло
І свічка догоряє.
Вічним вогнем в ночі,
Моє кохання не вщухає.
Всі почуття, перетворюю в вірші.
Пишу вірші. І все душа ридає.
10 травня 2008 рік.
А іноді, рози.
В мене ж вганяються шипи,
Від повсякчасної прози.
Чим більше людина любить,
Тим більше й страждає.
Адже даючи людям світло
І свічка догоряє.
Вічним вогнем в ночі,
Моє кохання не вщухає.
Всі почуття, перетворюю в вірші.
Пишу вірші. І все душа ридає.

Немає коментарів:
Дописати коментар